ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ЯНУША КОРЧАКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Довідка.

  Януш Корчак (пол. Janusz Korczak, справжнє ім'я Henryk Goldszmi; 1878-1942) – видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч.

 

 Педагогічна діяльність Корчака заснована на формування в дитячому колективі і в окремих вихованців навичок самопізнання, самоконтролю, самоврядування. У роки окупації Польщі фашистською Німеччиною Корчак героїчно боровся за життя дітей у варшавському гетто, загинув в газових камерах Треблінки разом з 200 своїми вихованцями.


ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ЯНУША КОРЧАКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 

1.     1. Не чекай, що дитина буде такою, як ти, чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою. 

  2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотній закон вдячності.

      3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4.        4.  Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений, дитині воно важке не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у неї немає досвіду.

5.           5.  Не принижуй!

6.    6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – його зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо у дитині.

7.      7.  Не муч себе, якщо ти не можеш зробити щось для своєї дитини. Пам’ятай, для дитинизроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8.    8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід від плоті та крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов батька і матері, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.

9.         9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

  10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що з тобою. 



Ви кажете: - Діти нас втомлюють. 
Ви праві.
Ви пояснюєте: -  Потрібно опускатися  до їх
рівня.
Опускатися, нахилятися, стискатися,згинатися.
Помиляєтесь! Не від цього ми втомлюємося.
А від того, що потрібно підійматися до їх почуттів. 
Підійматися, ставати навшпиньки, тягнутися. 
Щоб не образити.

 

Я. Корчак